5 карт, яких не вистачає в CS2: ностальгія, баланс і геймплей

CS2 вийшла, движок змінився, інтерфейс також. Але з картами — все дуже скромно. Особливо якщо говорити про 5v5. Весь активний маппул відчувається урізаним. Старичків з CS:GO прибрали, а нових замін не привезли. Розбираємо, чого не вистачає — по балансу, по геймплею і по спогадах.

Cache
 

Одна з найзбалансованіших карт свого часу. Окремо стояла навіть на фоні класики, як Mirage. Не завалена деталями, не перегружена по вертикалі, просто чиста, читабельна гра.

Головне — карта чесна. Без «рандомних» кутів і багованих прострілів. Підходить і тим, хто пушить, і тим, хто грає від позиції. У CS2 її немає. А шкода.

Переробка Cache в CS:GO була якісною. Але її не додали в Active Duty, хоча спільнота давно просила. У CS2 ситуація не змінилася. Це промах. Такий маппул, як зараз — одноманітний і не дає командам грати в різні стилі.

Tuscan
 

Її повернення в CS:GO виглядало як свято. Карта перерисована, але геймплей зберігся. Лінії видимості, варіативність заходів, гра по інфі — все на місці. Не без спірних моментів, але це робочий тактичний матеріал. Особливо для тих, хто пам’ятає її з 1.6.

У CS2 Tuscan знову викинули. І тут питання — чому? Карта готова, не багована, з хорошим візуалом. Для маппулу вона б додала щільність і глибину. Особливо враховуючи, що Ancient досі спірна, а Anubis — нестабільна на про-сцені.

Cobblestone
 

Сильно переоцінена, але атмосферна. Її переробляли, прибирали, повертали. Потім знову викинули. Але як карта для пабліка — один з найкращих варіантів. Не банальна, з відмінним контролем темпу. Снайпер почувається впевнено, рифлери — теж.

Так, на про-сцені вона була перекошена. Але не кожна карта має бути ідеальною для турнірів. CS2 зараз занадто зосереджена на змагальному балансі. А паблік-то хто заповнюватиме?

Train
 

Тут вже майже культ. Карта специфічна, не всім підходила. Багато довгих ліній, вимоглива до позиціонування. Але це і добре — CS втрачає різноманітність. Зараз майже кожна карта дає рівні шанси з AWP і AK. А раніше доводилося вчитися грати на різних дистанціях. Train про це.

Valve її прибрали в CS:GO на користь Ancient. До CS2 вона навіть не потрапила. Хоча багато гравців досі її чекають. Особливо ті, хто виріс на турнірах з GuardiaN, coldzera і device.

Season
 

Забута класика. Проста вивченням, але вимоглива до мікро. Нагадує Mirage, але без тієї заїждженості. Колись навіть потрапляла в маппул ESL. Зараз взагалі зникла. Хоча для CS2 була б відмінним поповненням: компактна, нескладна, з класичною динамікою — A, B, мідл. Більше і не треба.

Що відбувається з маппулом взагалі

Проблема не в тому, що в CS2 мало карт. Проблема в тому, що вони всі граються однаково. Занадто багато відкритих просторів. Занадто схожий ритм. Багато AWP, мало креативу. Сильно виручає тільки Overpass — він все ще нестандартний і вимагає думати. Решта — Mirage до нескінченності.

Valve йдуть шляхом мінімалізму. Менше карт — простіше підтримувати. Але в цього підходу є ціна. Спільнота швидко втомлюється. А новачкам важче ввійти — кожен раунд перетворюється в одне і те ж. Ті ж заходи, ті ж рухи.

Що варто повернути прямо зараз

1. Cache — для балансу і стриманого геймплею.
    
2. Tuscan — для глибини і тактики.
    
3. Cobblestone — для фану на пабликах.
    
4. Train — для різниці в стилях і пам’яті про турніри.
    
5. Season — для оновлення стандартної «тройки» карт.

Можна чекати, поки вийдуть нові карти від Valve. Але це все одно експеримент. А старі карти — перевірений фундамент. Їх знають, поважають і готові грати. У CS2 їм поки не знайшлося місця. І це помилка, яку треба виправити.

Думка в кінці

CS2 потребує не графіки, а відчуття глибини. Маппул — ключ до цього. Зараз його просто не вистачає. Без Cache, Tuscan і Train гра відчувається як демо-версія самої себе. І якщо Valve хочуть повернути інтерес до матчмейкінгу та змагальної гри — їм потрібно повернути карти. Не всі. Але ті, що жили десятиліттями — заслужили друге життя.